Александр (Лесь) Подервянский

Виталий Бугара → Мои друзья → Александр (Лесь) Подервянский → Раздел статей →

Вернуться в раздел

ЛЕСЬ ПОДЕРВ'ЯНСЬКИЙ

Внутрішня і головна канва його творчості - пошуки власного стилю, коли роботи надзвичайно різножанрові, але по суті завжди монолітні. Вони як єдиний текст, що важко читається та потребує розшифровування. Кожна робота демонструє множинність евантуальних точок зору, не виносячи кінцевого судження, пропонує декілька тлумачень, завжди різних (назва роботи як посил і не більше). В кожній функція художника розкривається через створення видовища, де колір - оголення динамічної структури, каркасу бентежної стихії незастигаючого буття, а видимий предметний світ - сигнал, який миттєво вмикає весь асоціативний ланцюг сприйняття глядача. Завжди виявляючи зневагу у ставленні до вже апробованих і загально розповсюджених тем та прийомів, Подерв'янський ніколи їх не використовував, не зраджував своєї творчості. Він накладає заборону на свободу ним же створених персонажів, сюжетів, вибираючи тільки те, що залишилося в них нез'ясованого та неназваного, - ігноруючи їх, допускаючи на полотно тільки для того, щоб вигнати їх з полотна остаточно. І тому часто при використанні такого авторського механізму відносно сюжету та актисюжету виникає контрчас, підписуючи вирок роботам, класично скомпонованим у попередні десятиліття (".. .для того, щоб створити нову роботу, потрібно бути порожнім та вільним від старих". - Л П.).
Крізь незвичність, крізь "неевклідову геометрію" його картин настирливо пробиваються корінні традиції українського мистецтва, а точніше, українського бароко. Вони відчутні і в загальному світосприйнятті, і в енергії його невтомного пошуку і, нарешті, в злетах його живого та романтичного духу з постійною душевною напругою вищого гатунку.
Ідея фікс високої та вибагливої майстерності як абсолютної якості, вільність від належності до того чи іншого стилю, манери, натхненна потребою в красі як формулі пристрасті, доведеної до безпристрасності. Художник ніколи не відмовлявся від цієї формули та від принципу М.Россо: "Все знаходиться в русі, немає форми, в природі немає кордонів. їх не може бути і в творах..."
Весь його живопис - надзвичайно рухливий та гнучкий організм, що являє собою не закриту на будь-який пластичній проблемі сиаему, а відкриту, що вбирає в себе впливи різних пластів культури; простір полотна виступає в якості рівноправного суб'єкта психічної діяльності як спосіб вольової дії, залежної від художника, і невольової, що описує ситуацію.
Художник постійно насолоджується усім - своїм живописом, написанням п'єс, оформленням вистав у театрі, перетворюючи життя на чудову гру, дозволивши собі розкіш розуміння мистецтва як гри не на час, а на все життя, реалізуючи з небаченою щедрістю людського спілкування свій біологічно закладений талант художника.

Ваше имя:
Текст комментария:
	Введите символы, изображенные на рисунке: