Семундур Гудмундссон про Оксану Чепелик

«Оксана Чепелик - відомий художник, що народилася і живе в Києві, в Україні. Після закінчення вищої школи в Києві, вона продовжувала свою художню освіту в Москві, Парижі і Амстердамі. Основне міжнародне визнання у світі візуальних мистецтв здобула починаючи 1996 року. В інсталяції "Сніданок на траві" в Галереї Люк Керель (Luc Quyerel) в Парижі, присвяченій 10-річчю Чорнобиля, вона представила сервіровку столу на траві на фотографії та в інсталяції з фотовідбитками екскрементів серед блюд. Це спричинило пильну увагу мас-медіа і змусило нас обрати її у листопаді художником місяця (у жовтні художником місяця був Цезар) та запросити до галереї з ретроспективною виставкою 2000 року. її проект "Мандрівний острів Лесбос", вперше представлений у Києві, спочатку демонструє перформенс наповнених повітрям прозорих пластикових форм у русі, під час якого вибудовується інсталяція із цих об'єктів, що плавають в повітрі, створюючи враження дихання. Відео "Народження Венери" та "Мандрівний острів Лесбос", що експонується в ArtNetGallery - добре передають її перформенси. "Народження Венери" - одна із найбільш знакових робіт Оксани Чепелик. 1996 року у Бієнале "Pleins Feux" в CREDAC - Центрі сучасного мистецтва в Парижі, Оксана Чепелик представила інсталяції, зроблені з постільної білизни під назвою "Чеченськийландшафт". Ймовірно, що вона спостерігаючи за слідами перебування людини в ліжку побачила, що постільна білизна, може утворювати ландшафт або форми, що здатні спрямувати нашу уяву до широкого спектру думок - від найпримітивніших до концептуально найскладніших. Доказом цього слугують її фото роботи цих інсталяцій представлені в колекції ArtNetGallery.
У циклі робіт, названих "Одяг-сховок?", 1996. Одяг як надає притулок, так і приховує від виставляння від оточуючих поглядів. Особливо жінки описують, що вони іноді відчувають, що їх роздягають очима, зазвичай представники протилежної статі. У цих серіях робіт Оксана Чепелик представляє фотографії оголеного людського тіла в межах прозорої структури - чи слугують вони захистом. Ці роботи можуть ілюструвати, як легко нас може роздягнути уява оточуючих. Приклади цих робіт знаходяться також в колекції галереї. У проекті "Містерії Євразії", який експонувався як в Європі, так і в США, Оксана Чепелик демонструє частини людського тіла, змішуючи уявлення про тілесність - дозволяючи уяві спостерігача поєднати фрагменти та заповнити порожні інтервали. Оксана Чепелик зуміла майстерно, створити симетрію або рівновагу між зображеннями різних частин людського тіла. За приклад слугують дві фотороботи із серії "1 + 1", експоновані в галереї.
1998 року Оксана Чепелик представила фотографічний цикл, що працює з обличчям людини під назвою "Очевидна невідвортність". Коли розглядається фотографія цілого обличчя, фрагменти лиця не викликають ніякого ефекту збентеження, але коли певні частини вирізані, як от губи, або брови, ми, можливо, автоматично почали б думати - а чи моя нижча губа така широка? або чи форма мого ока створює враження, що я -азійського походження, або - мої брови недоглянуті? Хоча ці обличчя ймовірно дуже гарні, проте, зосереджуючись на одній частині лиця, Оксана Чепелик зуміла завдяки деталям змусити глядача автоматично думати про його, або її власні особливості.
Ми змогли експонувати лише частину інсталяцій Оксани Чепелик. А їх набагато більше. Тепер вона працює з новими медіа, цифровим зображенням і відео. Чудовим прикладом цього слугує проект "Virtual See Tower"/"Віртуальна морська вежа", а саме - фотографічне зображення, що фіксує авторську інсталяцію, реалізовану у фавелі Жакарезіньо Ріо-де-Жанейро, в Бразилії, що демонструє відео проекцією облич жителів фавели: дорослих та дітей на повітряну кулю, які розповідають про свої «мрію». Ці нові медіа в комбінації з концептуальним підходом автора мають великий образний потенціал в роботах Оксани і ми з нетерпінням чекаємо на її майбутні виставки.»

Нет сообщений