 |
|
|||||||
 |  |  | |  | |  | |  | |  | |  | |  |
 |
 |
 |
|
|
|
 Олександр Соловйов про Оксану Чепелик «"Range / Reichweite / Далекосяжність" (реалізований Оксаною Чепелик спільно з Утою Вайс-Ледер) незважаючи на часом наочнішу, часом прихованішу присутність політичних і соціальних матриць і мотивів, зовсім не сприймається як проста демонстрація певної сучасної версії «політичного мистецтва», але передусім як виставка індивідуальних художніх поглядів, котрі можуть відсилати, а можуть прямо і не відсилати до обумовлених політичних контекстів. Це глибоко метафоричний проект. Його головна метафора - єдність та циклічність буття, постійне повернення до сталого стану речей, прагнення до видимої, але завжди зникаючої прозорості горизонту... І тут вже правомірно говорити про метаболічний тип метафори. Адже метабола - це саме образ, що неможливо поділити надвоє, на пряме і переносне значення, на описаний предмет та залучену подібність, це образ подвійної і, разом з тим, спільної реальності. Такого колового обертання, де немає "опорної" реальності до "надбудовчої" ілюзії, але є сама дійсність, що може викликати невідбутні перетворення...» «Відео робота Оксани Чепелик «Урбаністична мультимедійна утопія» працює з постмодерним часом та урбаністичною та віртуальною комунікацією. У своєму фільмі автор веде корабель крізь ламку глобальну поверхню, яка представляє західний світ. Пошуки, які провадить «Урбаністична мультимедійна утопія», справили враження на журі 16-ого EMAF - Європейського фестивалю медіа арту в Оснабрюці (Німеччина), яке нагородило автора Special Werkleitz Award.» Мелані Крін про Оксану Чепелик "Віртуальна Морська Вежа" Оксани Чепелик, реалізована у фавелі Жакарезіньо в Ріо-де-Жанейро в Бразилії, є прикладом проекту соціальної скульптури. Чепелик проінтерв'ювала жителів фавели, що описали свої подвійні відчуття: розпачу від перебування в пастці свого навколишнього середовища та надію на майбутнє покращення умов життя. У відповідь художник створила безпровідний дирижабль - повітряна куля з відео камерою, що піднялася над фавелою. На протязі дня вона фіксувала та транслювала вид на море у реальному часі, як метафоричний та візуальний жест - звільнення для жителів, а вночі вловлювала проекцію, що демонструвала інтерв'ю з членами спільноти, які говорили про потенційні зміни для їх оточення.» Ніл Гагліарді про Оксану Чепелик «Проект Оксани Чепелик "FreeD" працює з виявленням напруги між наповненням та порожнечею в процесах урбаністичної трансформації. Багато що може бути написано з приводу її робіт та інтерпретовано в численних авторських відео перформенсах: віктимізоване тіло автора, загрозу якому становлять власні хірургічні порізи та замовчувані протягом довгого часу гострі проблеми міста, паперовий журавлик, що тріпоче, складений з креслень урбаністичних проектів та планів, не артикульовані помилки часу адже жителі з'являються та зникають у "Бермудському тунелі". Однак, найбільш значним серед відео інсталяцій Чепелик є яскраво рожевий об'єкт "Офісу для безробітних № 6", встановлений на вході до Залізничного вокзалу Дессау, - його інтервенціоністська та трансформативна роль в урбаністичних просторах. Робочі модерністські імпульси пізнавальної та фізичної рефлексії провокують появу феноменології продюсера та місця, тіла та простору, присутності й відсутності.» Джон Рупперт про Оксану Чепелик «Застосований у проекті «Очевидна невідворотність» (1997) не ідентифікаційний принцип дозволяє об'єкту інтерв'ювання погодитися на експеримент без упереджень. Проект досліджує природу поведінкового архетипу та оціночну психологію людей, що мешкають з двох боків Земної кулі; різниця у психології, поведінці, відношенні до зняття табу як об'єкт транскультурного аналізу. Мистецька інтерпретація аналізу спільності та протилежності підсвідомих імпульсів, що базується на соціологічному опитуванні, заснованому на психологічній методиці зняття табу, розкріпаченні чуттєвих спогадів, які в поєднанні з зображенням, що демонструє зміщення змістів, будучи не адекватним вербальному ряду, чи артикульованим історіям, породжують асоціацію, що є містком до розуміння. Джон Рупперт про Оксану Чепелик Оксана Чепелик веде пошук заради істини. Її твори досліджують різні особисті та соціальні питання, розкриваючи як фасад так і внутрішній беззахисний світ людської психіки. Оксана – глобальний тревелер, що дуже вільно мандрує різноманітними культурами, досліджуючи їх різницю та схожість.» Ольга Петрова про Оксану Чепелик Постмодерніст, прихильник медіа-арту О. Чепелик мислить концептуально. Вона – «поет десакралізації». Марта Кузьма про Оксану Чепелик «Оксана Чепелик, 1997 року перебуваючи в резиденції ArtsLink у США, створила відео, інтерв'юючи людей щодо їх першого сексуального досвіду та серію фотографій з певною феміністичною перспективою. Проект «Очевидна невідворотність» звертається до феномену зізнання, де сексуальність досліджується як інтеркультурний досвід, що більше стосується пошуку ідентичності, ніж фізичної інтимності. Проект також вивчає ідею особистого міфу як відповідь на травму, включаючи відео проекції та фотографії, створені художником в Україні та США. У контексті виставки проблема ідентичності та приналежності представлена не лише у традиційному контексті того, що розглядається як мистецтво, але й як така, що в міждисциплінарному аспекті зливається зі сповіддю. Наталя Філоненко про Оксану Чепелик «Оксана Чепелик є мультимедійним художником, її роботи зазвичай апелюють до колективної долі, історії, пам'яті та ідентичності. Та у відео "Улюблені іграшки лідерів" (1998), що базуються на перформенсі та інтерактивній інсталяції "Piece of Shit" (1998), автор звертається до теми небезпеки масових ілюзій XX сторіччя та досліджує проблему соціальної/особистої відповідальності. Під час перформенсу вона перетворюється на Леніна, Гітлера та Ейнштейна у супроводі текстів Зігмунда Фройда, присвяченим впливу сексуальних вражень у дитинстві на подальше життя. Проект також веде до феміністичної перспективи, так як художниця виходить з дослідження своєї власної ролі як жінки в контексті чоловічої ієрархії та влади.» Семундур Гудмундссон про Оксану Чепелик «Оксана Чепелик - відомий художник, що народилася і живе в Києві, в Україні. Після закінчення вищої школи в Києві, вона продовжувала свою художню освіту в Москві, Парижі і Амстердамі. Основне міжнародне визнання у світі візуальних мистецтв здобула починаючи 1996 року. В інсталяції "Сніданок на траві" в Галереї Люк Керель (Luc Quyerel) в Парижі, присвяченій 10-річчю Чорнобиля, вона представила сервіровку столу на траві на фотографії та в інсталяції з фотовідбитками екскрементів серед блюд. Це спричинило пильну увагу мас-медіа і змусило нас обрати її у листопаді художником місяця (у жовтні художником місяця був Цезар) та запросити до галереї з ретроспективною виставкою 2000 року. її проект "Мандрівний острів Лесбос", вперше представлений у Києві, спочатку демонструє перформенс наповнених повітрям прозорих пластикових форм у русі, під час якого вибудовується інсталяція із цих об'єктів, що плавають в повітрі, створюючи враження дихання. Девід Стоут про Оксану Чепелик "Початок" є проектом соціальної скульптури. Згідно з тезою Мішеля Фуко «Влада не просто є в наявності, а функціонує як "матриця трансформацій". Соціальна скульптура оперує поняттям «естетичне», вивільняючи його від обмежень усередині певної сфери, або жанру, переміщаючи в колективний, образний робочий простір, в якому ми можемо бачити, розуміти, заново продумувати і змінювати наше життя згідно з нашим творчим потенціалом. Надія Пригодич про Оксану Чепелик «Праця Оксани Чепелик «Очевидна невідворотність» (1997) складається з серії відвертих та дуже чуттєвих розповідей про перший сексуальний досвід, розказаних різними людьми, у поєднанні з набором відео макро-планів обличь цих людей. Збільшеня демонструє наскільки гіперфізичним є кожен сантиметр людського тіла. Це відео, будучи одним із перших українських творів, що досліджує тему тіла та сексуальності за допомогою прямої документації, стало візуальною онтологією, неабстрактною, децентралізованою, та неієрархічною документацією. Відео слугує як засіб документації поряд з нелегальністю та розширенням зони шпигування.» Галина Копанєва про Оксану Чепелик «Проект «Female ID» Оксани Чепелик включає в себе цикл фотографій, інсталяції та кінофільм «Хроніки від Фортінбраса», що базується на збірці есеїв з тією ж назвою Оксани Забужко, авторки відомого автобіографічного роману «Польові дослідження з українського сексу». У фільмі Оксана Чепелик інтерпретує філософський текст і феміністську інтонацію авторського погляду на національну свідомість в просторі культурного лихоліття, створюючи асоціативну тканину зіставлення експресивного зображення та коментаря. Режисер конструює уявний міфологічний простір феномена, що вивчається, за допомогою метафоричних дій перформенса і колажів з хронік минулих років і фрагментів історичних фільмів. Вона також звертається до підходу Тараса Шевченка до жіночої суті і уявленні про жіночу долю в Україні, інтерпретуючи процеси через ставлення до жіночого тіла (у філософському прочитанні - тіла культури), яке мучать і десакралізують огидні карлики. Оксана Чепелик символізує, таким чином, тоталітаризм як носія чоловічого начала, і як джерело пасивної долі України, минулої і сьогоднішньої. Ігрові епізоди, з одного боку, звернені до абсурду, гротеску, алегорії і пародії, а з іншого боку, є віддзеркаленням української кінематографічної традиції з її ірраціоналізмом і поетикою, заснованою фільмами Довженко.» Барбара Ландон про Оксану Чепелик «У той час, коли перший український астронавт злетів у космос на борту човника НАСА, удостоена гранту Artslink художниця Оксана Чепелик жила у Балтіморі. Вона "відрефлексувала" історичну взаємодію космонавта і НАСА, залучаючи цілий спектр історичних ремінісценцій. Чепелик створила "Yellow Submarine"/"Жовту субмарину " (1997), яку вона транспортувала до старого учасника Перл-Харбору - підводного човна «Торск» у гавані Балтімора. Символізм виявився трохи незрозумілим для підводників і вони привітали "дружній жест" викликом поліції, яка заявила, що українська художниця «має виступати з подібними перформенсами у своїй країні» (фраза, що незабаром облетіла всі радіо станції в США). «Щодо прозорості кордонів», каталог "Reichweite / Далекосяжність / Range", |
Вернуться в раздел
13.10.2009 17:13 ЮНЕСКО може занести Лавру і Софію Київську у "список під загрозою"
13.10.2009 17:13 Львівський трамвай "одягнули" у вишиванку
13.10.2009 17:13 Робота українця прикрашає китайський урядовий парк
13.10.2009 17:13 Лондонські акули замаються коханням під музику
13.10.2009 17:13 Більшість немовлят країн Заходу доживуть до 100 років
13.10.2009 17:13 В Україні з’явилось унікальне Євангеліє
13.10.2009 17:13 Світові шедеври Далі та Родена приїхали до Києва
13.10.2009 17:13 В Україні започатковано унікальну серію християнських читанок
13.10.2009 17:13 Відновлено будівництво "Запорізької Січі"
| Галерея «Тимутопіяпрес», 6 мая 2016 16:54 http://tymutopiyapres.blogspot.com |
http://tymutopiyapres.blogspot.com
Нет комментариев • Добавить комментарий
 |
Любомыр Тымкив асемический пейзаж |
 |
Любомыр Тымкив асемический пейзаж |
 |
Игорь Янович В ночь под Новій год 8000$ |
 |
Любомир Медвідь Весна у Страдчі 10000 $ |
 |
Любомир Медвідь «Голубе розп’яття» 12000$ |
 |
Александр Клименко Светлячки летней ночью $15000 |
 |
© 2008-2009 www.100artists.com.ua Каталог «Современное искусство Украины периода Независимости: 100 имен» приветствует републикации своих материалов с обязательной ссылкой на источник в виде текстовой строки вида «Источник www.100artists.com.ua» и ссылки на данный портал.
|