
 |
Анна Криволап
|
|
|
 |
Вернуться в раздел

Орест Субтельний, 16 января 2009
Орест Субтельний про Ганну Криволап
Твори Ганни Криволап це унікальна кольорова подорож у просторі і часі, для якої немає ані географічних ані історичних меж. Її кольоровий знаково-асоціативний світ пульсує живими емоціями трипільської культури, поліхромною нарядністю візантійсько Православ’я, життєвою відчайдушністю Козацького барокко, язичницьким символізмом народного мистецтва. Це той генетичний творчій пульс, що утримує життєздатність величної української культури в монолітному історичному просторі.
[ Читать дальше ]
Алексей Титаренко, 16 января 2009
Алексей Титаренко об Анне Криволап
Анина живопись -выступающая, пружинистая, перехлестывающая через край картинной плоскости. Все яркое, контрастное, пульсирующее. Фамильное, криволаповское. Но Анатолий Криволап член легендарного Живописного заповедника, пробивающий пространство любого, самого большого зала и хрупкая девочка! Как вмещается в нее генетический вулкан, как выдерживает! Выдерживает, и еще как! Уже сейчас, пусть папа, как и всегда мощен, концептуален, выверен и выстроен, но рядом другое - легкий, праздничный фейерверк Ани. Театральный бесшабашный фейерверк! Хаос цвета прямо на глазах закручивающийся в какой-то ритуальный танец. Бормотание шамана, вроде невнятное, но полное силы. Магической, языческой силы.
[ Читать дальше ]
Андрей Курков, 16 января 2009
Андрей Курков об Анне Криволап
Анна Кривола своими работами доказывает обратимость и взаимосвязь абстрактной и фигуративной живописи. Ее фигуратив «рожден» дважды. Первый раз благодаря сильной академической школе, второй раз -благодаря ее собственному таланту и постоянному поиску гармонии цвета и формы. Ее поиск гармонии логичен и хронологичен, как законченная музыкальная фраза.
[ Читать дальше ]
СкляренкоГалина, 16 января 2009
Ганна Криволап: ігри з кольором
м'я київської художниці Ганни Криволап з'явилося на мистецькій сцені наприкінці 1 990-х років, коли вона, тоді ще студентка Національної Академії мистецтва і архітектури, почала експонувати свої роботи в Україні та за кордоном, стала лауреатом конкурсу живопису в місті Такасакі в Японії. Сьогодні на її рахунку біля двадцяти виставок в Києві, Нюрнбергу, Тбілісі, Верті ( Голландія), Саар брюкенені, Штутгарті ( Німеччина)... її ім'я та твори постійно з'являються на шпальтах газет та журналів, Ганна Криволап - учасниця багатьох мистецьких фестивалів та великих художніх виставок. Чим же так приваблює творчість молодої художниці глядачів та критиків? Яскравістю вільного кольоропису, живим пульсуючим рухом живописних мас, що наче переливаються за межі полотна, входять у навколишнє середовище напруженими енергійними фарбами та ритмами.
[ Читать дальше ]
Ганна Рудик, 16 января 2009
Ганна Рудик про Ганну Криволап
«Живопис та тіло - дві ключові теми, два полюси тяжіння художніх смислів в творчості Ганни Криволап. Якщо живопис як практика і, одночасно, як головна тема цієї практики, була для потомственого художника перед заданою, від самого початку включеною до життєвого середовища, то проблематика тіла постала пізніше з суми суто приватного досвіду творчої роботи, тим позначивши етап самоокреслення в мистецтві. Живопис, що у модерному статусі чимдалі тяжіє до музики, та тіло - наразі у формі саме людського тіла - в його фізичних та експресивних параметрах є надто різноплановими естетичними сутностями. Сполучити їхні ресурси без значних втрат, більше того - суперпродуктивно, синергетично є завданням, розв'язання якого може бути під силу лише тому, хто має для цього вагомі внутрішні причини. Цікаве в мистецтві завжди виростає із необхідності.
[ Читать дальше ]
Орест Субтельний, 16 января 2009
Орест Субтельний про Ганну Криволап
Твори Ганни Криволап це унікальна кольорова подорож у просторі і часі, для якої немає ані географічних ані історичних меж. її кольоровий знаково-асоціативний світ пульсує живими емоціями трипільської культури, поліхромною нарядністю візантійсько Православ'я, життєвою відчайдушністю Козацького барокко, язичницьким символізмом народного мистецтва. Це той генетичний творчій пульс, що утримує життєздатність величної української культури в монолітному історичному просторі.
[ Читать дальше ]
|