Ольга Петрова , 16 января 2009

Ольга Петрова про Сергія Гая

Творчість С. Гая репрезентує «його величність живопис» у чистому самопредставлені. Автор – майстер великих лаконічних сполучень. Зазвичай композицію побудовано на двох або трьох домінуючих кольорах. Але скільки в цьому узагальненому нюансів, тональних, вібруючих, як пелюстки на вітрі, переходів, скільки кольорів. Як у полотнах, писаних червоним, смарагдова зелень запалює вогонь усієї композиції. Скільки тут витончених відтінків: від чорного та теплого коричневого до густого ультрамарину та світлого лимонного сяйва, холодного, як відблиск сонця в джерельній воді. Живописна матерія полотен рухома, така, що глядач нібито присутній при самому процесі письма. В усьому, створеному С.Гаєм, є аура сяючого кольору вітражів. Для тих, хто вміє вдивлятися та бачити, ця кольорова розкіш – невимовна насолода.

[ Читать дальше ]

Олег Сидор-Гібелинда, 16 января 2009

Абетка образів його доволі скромна

Абетка образів його доволі скромна. Ню,- Двоє,- Вершник, та й годі. До них майстер повертається десятки, сотні разів - жодного разу не повторившись (і вряди-годи додаючи до них щось зовсім несподіване, як-то біг червоного паротяга полями). При тім - без зазіхань на поверхову віртуозність, та з достеменним і непідробним артистизмом. Пише легко, невимушено, навіть недбало. Кавалки незафарбованого полотна
- майже правило. О, це непогамовне non finito!

[ Читать дальше ]

Юрій Вакуленко, 16 января 2009

Юрій Вакуленко про Сергія Гая

Галереї - молодші брати музеїв. Життя музеїв неспішне й підлегле непорушним правилам. Тут панує дух консерватизму й традиційних, роками вивірених цінностей. Стійкий і незмінний музейний уклад накладає на вигляд музеїв відтінок ортодоксальності.
На противагу музеям життя галерей динамічне й стрімке. Вони найчастіше народжуються й вмирають, не встигаючи залишити помітного сліду на небокраї культури. їхнє існування прямо пов'язане з умінням відкривати нові імена в мистецтві й вигравати сутички в боротьбі за інтерес глядачів. Вони змушені завжди бути на передньому краї цієї боротьби, і, не будемо закривати очі на суворі закони ринку, зважати на матеріальний рейтинг художників.

[ Читать дальше ]

Тетяна Міронова, 16 января 2009

Тетяна Міронова про Сергія Гая

О, цей Гай, надзвичайний та фантастичний!
Він подобається і не подобається, але завжди вражає!
Його роботи витончені та вишукані. Як у єгипетських храмах для посвячених жреців. Ці спокусливі жіночі фігури, поглядаючи на нас з полотен, ваблять сексапільністю гордих богинь.
Гай - це колір. Фарби його відчупів відображені на полотнах - вони містичні, відверті та таємничі, надихають на глибокі почуття.

[ Читать дальше ]

Алла Роджерс, 16 января 2009

Алла Роджерс про Сергія Гая

Сьогодні в Україні існує чимало витворів сучасного мистецтва, на які можна дивитися і над якими можна розмірковувати. Ніколи ще не було такого стилістичного розмаїття і такого вибуху чуттєвих проявів в образному мистецтві, як в перше десятиріччя незалежності України. В той час, коли вибаглива і конкуруюча мережа галерей по всьому світові відбирає найталановитіших і найцікавіших митців, ми в решті решт визнаємо досягнення тих художників, які вистояли у цьому бездушному, безжалісному світі бізнесу. Завдяки всеохоплюючому процесові, що включає в себе великі зусилля митців і власників галерей, в поле зору потрапляє новий та захоплюючий талант.

[ Читать дальше ]

Ольга Петрова, 16 января 2009

Ольга Петрова про Сергія Гая

Художній світ львів'янина Сергія Гая виразно індивідуальний, вишуканий, навіть аристократичний. Це живопис для тих, хто у власному житті не розминувся з мистецтвом і щасливий, коли в безмежжі художньої продукції знаходить перлину.
Слід французьких мистецьких уподобань, досить органічних для живопису Львова протягом усього XX століття, є очевидним. Але сюжети в композиціях С.Гая - це парадигма не про тіло та обличчя людини, а про таємницю духу, що оселився в тілесній оболонці. В усьому, що виходить з-під пензля, є відгомін академічного вишколу, спостережливість аналітика, який уміє бачити найсуттєвіше в жесті, в рухові - робити з того пантомімічно бездоганний знак.

[ Читать дальше ]