
 |
Леся Хоменко
|
|
|
 |
Леся Хоменко → Раздел статей →
Вернуться в раздел
Вікторія Бурлака про Лесю Хоменко
Не пародіюючи, із серйозністю, Леся досліджує, які формальні можливості мова соцреалізму пропонує нам сьогодні. Мова стає дедалі узагальненішою, постаті «виростають» догори, нависаючи біомасою… Але настає момент зворотньої реакції, коли художниця сама прагне нейтралізувати жахливий тиск, пересилити гнітючу силу тяжіння. Вона намагається зафіксувати мить блаженної невагомості – нікуди дітись від закладеного в людській природі прагнення перетворити щасливу мить на вічність. Відвідуючи дисоційованість професійного середовища, де кожен грає сам за себе, Леся намагається поступово виправляти ситуацію, конструюючи нові спільноти.

|