Дмитро Корсунь , 15 января 2009

Дмитро Корсунь про Владислава Шерешевського

Художник Владислав Шерешевський ніколи не рухається в сторону багнистого абсурду і безвиході. Він скоріше легковажний і насмішкуватий, але не злий і похмурий. Людина для нього – не пляма природи, а домашній космос, скромний самовідданий захисник крихітного родинного вогнища. Художник чомусь любить людей, може навіть занадто, я к до нього людей любив Рембрандт. Він передає глядачеві самі теплі і природні почуття. Він завжди «грається» в мистецтві, і робить це високопрофесійно. Він жартує майже непомітно. Коли які там жарти. Він прийшов у живопис, щоб якомога яскравіше розмалювати масовий смак. Він настільки уважний до побутових деталей, що цим дає забути неможливість певної зображеної події взагалі (такий літературний прийом, як у фантаста Г. Уеллса).

[ Читать дальше ]

Георгій Дігам, 15 января 2009

Георгій Дігам про Владислава Шерешевського

Є живописні полотна, якими прикрашають офіси, холи, службові приміщення... Як правило їх підбирають під колір стін, шпалер, меблів. Але було б великим несмаком, а може іі абсурдом, ставитися до картин Шерешевського, як до частини службового інтер'єру. Роботи Владіслава випромінюють оптимізм, додають спокою в напружене іі прагматичне життя, створюють атмосферу щирості іі доброти. Ці картини вихоплені з пам'яті яскраві та радісні картинки далекого дитинства, які ми завжди, ж; щось найпотаємніше, носимо у своєму сердці. Владіслав Шерешевський непересічний художник. І ми пишаємося тим, що змогли підтримати його творчий проект.

[ Читать дальше ]

Дмитро Корсунь, 15 января 2009

Класики — теж люди

Класики — теж люди. Вони, як і кожен із нас, пробуджувалися пранці, думали про величне та вічне, мріяли, працювали на благо людства, обідали, стомлювались і спочивали. Ми успадкували їхні ідеали, ми користуємося їхніми досягненнями. Іноді нам, як підліткам, здасться, що класики не дуже вже й потрібні. Класики суворо дивилися на нас гладенькими застиглими портретами під час нескінченного уроку. Навколо портретів кружляли мухи. Обличчя на портретах класиків були недосяжними, вимогливими й безнадійно нудними. Цінувати божественну гармонію слів вірша та чітку логічну красу математичної формули ми ще не вміли. Вони нам здавалися даними звідкись згори, як достиглі груші. Ми бунтували проти батьків, школи, ієрархії, проти всіх. Ми знати нічого не хотіли, ми були неможливі. А класики з портретів бажали, аби неслухи стали вправними, мудрими, дорослими й відповідальними. Це тільки згодом, через роки, ми з подивом виявили, що нічого доброго з тих уроків не забулося. Ми виявили, що класики — теж люди, з якими хочеться вийти на розмову. їхній благотворний вплив відчувається й досі в кожному слові, кожному вчинку, осяяному піднесеною сутністю нашого єства. Класики, зібравшись докупи, створили справжню віртуальну державу, в якій ми перебуваємо, вічну державу ідей, на яку значуще натякав Платон.

[ Читать дальше ]

Валерій Маковецький, 15 января 2009

Валерій Маковецький про Владислава Шерешевського

Реалізовуючи своє прагнення до збереження культурного надбання українського народу. Група компаній «ФОКСТРОТ» не раз долучалася до реалізації різних мистецьких і просвітницьких проектів. Україні є ким пишатися! Серед тих, хто сьогодні зумовлює високий злет духовного потенціалу нашої держави, почесне місце посідає Владіслав
Шерешевський. Виставки художника є не лише помітним явищем у мистецькому житті країни, а й добре знані у світі. Важко назвати країну, куди не дісталися б оригінальні високохудожні роботи Шерешевського. Тим почесніше для нас долучиться до видання цього альбому.
Вихід у світ нового видання є важливим етапом у житті художника. Хочеться, щоб його мистецька нива була щедрою, а доля щасливою.

[ Читать дальше ]

Дмитро Корсунь, 15 января 2009

«Тільки ті, хто будуть в Ковчезі-врятуються»

Це тому, що Владислав Шерешевський - один з тих, хто шукає порятунку. А порятунок як і загибель, надходить звідусіль; це божественна еманація, і чеснота, що притаманна скоріше душі, але не розуму. Душа, аminа середовища і предметів, часів і явищ, завжди тепла і вразлива, і вона шукає порятунку і сталості на його полотнах, також зігрітих буденною розміреною працею художника. Ось вони, міріади химерних людських постатей, замурзаних дитячих облич, ось вони, жахливі небувалі тваринки - потвори, розцяцьковані пароплави і трамваї, маскарадні променади і сімейні врочистості, звитяжні пасіонарії Пушкіни і ван-гоги, мухи творчості і півлітрові чарки... Не варто шукати в цих сюжетах лінійного сенсу або особливих пояснень - явища існують, взагалі не бажаючи щось про себе пояснювати, спираючись на свій особливий, мовчазний внутрішній досвід.

[ Читать дальше ]

Геннадій Виходцев, 15 января 2009

Геннадій Виходцев про Владислава Шерешевського

Увага до творчості Шерешевського - це не данина моді. Це швидше потреба долучитися до прекрасного, Що змушу» піднятися над буденністю, над постійними перегонами, на які перетворюється наше жорстоке сьогодення. Це потреба зупинитися й озирнутися довкола. Хоча б на мить, інколи залишатися самим собою, сприймати дійсність такою, якою вона є насправді. Без прикрас чи рожевих окулярів, але все ж таки у світлих радісних тонах.
Тут завжди повинно бути місце людяності, захопленню, натхненню. І звичайно ж легкому гумору та іронії. У своїх картинах художник поєднує на перший погляд несумісне: радість, І смуток, гірке іі солодке, спотворене й красиве. Але хіба наше реальне життя не таке саме?

[ Читать дальше ]