Олена Ягодовська, 15 января 2009

Олена Ягодовська про Олександра (Лесь) Подерев’янського

Живопис Леся Подерев’янського – надзвичайно рухливий та гнучкий організм, що являє собою не закриту на будь-який пластичній проблемі систему, а відкриту, що вбирає в себе впливи різних пластів культури; простір полотна виступає в якості рівноправного суб’єкта психічної діяльності як спосіб вольової дії, залежної від художника, і невольової, що описує ситуацію.
Художник постійно насолоджується усім – своїм живописом, написанням п’єс, оформленням вистав у театрі, перетворюючи життя на чудову гру, дозволивши собі розкіш розуміння мистецтва як гри не на час, а на все життя, реалізуючи з небаченою щедрістю людського спілкування свій біологічно закладений талант художника.

[ Читать дальше ]

Юрій Єфімов , 15 января 2009

Юрій Єфімов про Олександра (Лесь) Подерв"янського

Культова персона українського андеграунда, нащадок відомої мистецької родини, творець "Клубу естетичної непокори", "естет на барикаді", "катакомбний класик", кумир жінок, драматург, поет, високий красень з аристократичним прізвищем, головний матерщинник України, мандрівник, романтик, людина мистецтва... Про яскраві і талановиті особистості легко говорити - це можна робити нескінченно. Від себе можемо додати і назвати його неперекладним, але дуже змістовним українським словом "Митець". Сам себе він називає насамперед художником. І це підтверджується постійною участю у виставках у багатьох країнах світу - Швеції (Ґетеборг, галерея "Доміно"), Америці (галерея "Lazarro signature Gallery of Fine Arts"), Канаді (українське посольство), а також участю у міжнародній виставці в Нью-Йорку "АртЕкспо - 2000".
Представляємо Вашій увазі колекцію робіт нашого друга Леся Подерв'янського.

[ Читать дальше ]

Олена Ягодовська, 15 января 2009

ЛЕСЬ ПОДЕРВ'ЯНСЬКИЙ

Внутрішня і головна канва його творчості - пошуки власного стилю, коли роботи надзвичайно різножанрові, але по суті завжди монолітні. Вони як єдиний текст, що важко читається та потребує розшифровування. Кожна робота демонструє множинність евантуальних точок зору, не виносячи кінцевого судження, пропонує декілька тлумачень, завжди різних (назва роботи як посил і не більше). В кожній функція художника розкривається через створення видовища, де колір - оголення динамічної структури, каркасу бентежної стихії незастигаючого буття, а видимий предметний світ - сигнал, який миттєво вмикає весь асоціативний ланцюг сприйняття глядача. Завжди виявляючи зневагу у ставленні до вже апробованих і загально розповсюджених тем та прийомів, Подерв'янський ніколи їх не використовував, не зраджував своєї творчості. Він накладає заборону на свободу ним же створених персонажів, сюжетів, вибираючи тільки те, що залишилося в них нез'ясованого та неназваного, - ігноруючи їх, допускаючи на полотно тільки для того, щоб вигнати їх з полотна остаточно. І тому часто при використанні такого авторського механізму відносно сюжету та актисюжету виникає контрчас, підписуючи вирок роботам, класично скомпонованим у попередні десятиліття (".. .для того, щоб створити нову роботу, потрібно бути порожнім та вільним від старих". - Л П.).

[ Читать дальше ]