Олеся Авраменко, 15 января 2009

Олеся Авраменко про Євгена Прокопова

Внутрішня лінія творчого розвитку Євгена Прокопова, яка пронизує його доробок, характерна лише для нього, гармонійна й чиста. Вона вказує на цілісність і силу натури митця, його чесність і відкритість перед собою і Богом, а значить і перед глядачем… Художник вміє скупий, стислий символ розвинути у справді художній образ і не впасти при цьому в багатослів’я. Часто трапляється і навпаки: розвинені, широковідомі, затиснуті в лабета стереотипів звичного сприйняття і змалювання, образи від зайвих візуальних і, навіть, емоційних нашарувань й піднімає до символу.

[ Читать дальше ]

Людмила Лисенко, 15 января 2009

Людмила Лисенко про Євгена Прокопова

Відомий київський скульптор Євген Прокопов давно захоплює шанувальників образотворчого мистецтва високою професійністю і змістовністю своїх творів. Його фігуративні композиції приваблюють витонченою пластикою і драматичною напругою втілених почуттів-роздумів над сутністю буття, тлінністю людини і трагічністю її земного шляху. Митець безпомилково схоплює і кожним нервом відчуває ті протиріччя, які одвічно розтерзують душу людини: прагнення до краси і гармонії — і недосконалість її плотської оболонки, жадання любові — і самотність духу, високі злети творчої наснаги — і така ж велика сила руйнівного інстинкту. Скульптури Є.Прокопова — це нотатки філософа, закуті в камінь, мідь чи бронзу, вислоштені лаконічними та значущими символами та алегоріями. Такий характер художньо-образного мислення вимагав пошуку відповідних форм для його матеріалізації.

[ Читать дальше ]

М.Романишин, 15 января 2009

М.Романишин про Євгена Прокопова

Добре пам'ятаю Республіканську художню виставку 1973 року, на якій у самому центрі одного із залів експонувалася однофігурна композиція під назвою "Вірші", створена ще зовсім юним тоді Євгеном Про-коповим — студентом Київського державного художнього інституту. Названа робота при всій композиційній простоті вирізнялася несподіваною новизною пластичного вислову, вишуканою шляхетністю створеного образу. Це була перша творча перемога і серйозна заявка на майбутнє.
А сьогодні, коли проминуло вже двадцять літ, ми знайомимося не просто з черговою персональною виставкою, а з новим художньо-образним словом добре знаного зрілого майстра, котрий попри суєтність буття зумів піднестися до верховин духовності.

[ Читать дальше ]

Олеся Авраменко, 15 января 2009

Олеся Авраменко про Євгена Прокопова

Людина приходить у цей світ, щоб виконати своє призначення. Місія художника — винайти мову, яка стане золотою ланкою, здатною поєднати людину з тонким світом космосу — світом, куди рветься у натхненні душа кожного і часто не знаходить шляхів, бо очі ще не-розплющені, а поводиря немає. Отаким поводирем і покликаний стати справжній митець. Але навіть призначений для того, неодразу стає художником. Відбувається це лише тоді, коли йому не просто є що сказати, а він знаходить власну мову, або хоча б інтонацію.

[ Читать дальше ]

Роман Шулер, 15 января 2009

Роман Шулер про Євгена Прокопова

Наша Галерея охоче прийняла запрошен--ня організувати разом з Державним музеєм українського образотворчого мистецтва в Києві виставку нових робіт скульптора Євгена Прокопова, спочатку в Києві, а потім у Мюнхені. Бо ж бачимо своєю метою прокладати митцям міста-партнера шлях до шанувальників мистецтва у Мюнхені.
Євген Проколов є однак широко відомим митцем далеко за межами своєї Батьківщини. Він був вже одного разу представлений на тематичній виставці у Мюнхені. Крім того вже з 1988 року він бере участь у численних міжнародних виставках та симпозіумах. Причому його роботи неодноразово відзначалися преміями. Ця виставка, однак, знаменує собою переломний етап в його творчості, так як він цілком присвятив свої роботи релігійній темі.

[ Читать дальше ]