Дмитро Корсунь, 15 января 2009

Дмитро Корсунь про Едуарда Бєльського

Пружні графічні контури, що супроводять потоки живописних мас, їх гравітаційне ядро, визначають поетичний каркас твору, його амфорну гнучку виразність. Причиною цьому ще й особлива поетичність його манери. Едуард Бєльский залюбки йде на сміливі деформації духовної свідомості, що надають, як наслідок, зображеним тілам і предметам уже нову надреальну силу і зв'язок, мабуть, більш цупкі і життєві, ніж пряма буденна реальність.

[ Читать дальше ]

Дмитро Корсунь, 15 января 2009

Дмитро Корсунь про Едуарда Бєльського

У Бєльського надзвичайно стрімка, яскрава, спонтанна манера живопису. Він, здається, ледве встигає втілювати на полотні зміну власних емоцій і станів. Вражає також його особлива масштабність, монументальний підхід до організації композиції, водночас стриманої в деталях і розкішної в цілому. Золоті надбання французької школи живопису, здається, знайшли своє продовження в особі цього художника.

[ Читать дальше ]

Ольга Бебко, 15 января 2009

Ольга Бебко про Едуарда Бєльського

У спокійній трохи на перший погляд розслабленій постаті Едіка криється енергія, що імпульсивно виплескується барвами, коли він своїм легким поступом лише наближається до полотна.
І, як вправний мисливець в очікуванні здобичі, не виказуючи себе ніяким чином, він спромагається не пропустити нічого значимого, що по самі вінця заповнить його єство, щоб потім зі всією розкутістю та відвертістю свідчити про таке непросте та хвилююче явище, як життя.
І той розряд, при дотику пензля до полотна, поведе руку майстра незвіданою лінією першовідкривача в ідеальному світі свого безперечного панування.

[ Читать дальше ]