Фішель Павло, 15 января 2009

Фішель Павло про Олександра Агафонова

Автор називає простір своїх робіт «театром в театрі». Точніше було б сказати «світом мистецтва у світі мистецтва».
У просторі Агафонова архаїчний і класичний світи перетинаються, стикаються, прагнуть до єдності, та не з’єднуються. Неможливість єднання, тобто любові, є причиною катастрофічності в творах художника. Кожен герой його вистави із серйозністю божевільного заглиблений у своє заняття.
Причина карнавального блюзнірства персонажів Агафонова – неможливість бути зрозумілими.

[ Читать дальше ]

Фішель Павло, 15 января 2009

КАРНАВАЛ-КАТАСТРОФА

Ви, якщо читаєте цю книгу, знайте — безпристрасно читаючи, збагнете...
Франсуа Рабле "Горгантюа і Пантагрюель Олександр Олексанарович Агафонов, згідно з абеткою, стоїть першим у будь-якому списку У основних позиціях його творчість не має відношення до сучасного мистецтва, символ якого це стрічка Мебіуса. Немає сенсу шукати в ній другу сторону, не кажучи вже про третю й четверту. Відсутність глибини і ефектність найбільшою мірою характеризують спрямованість мистецтва нашого часу. Глядачеві, що бажає наблизитися до розуміння творів Агафонова, передусім необхідно відмовитися від першого враження, потім відмовитися від асоціювання його робіт із творами інших митців, бо асоціації не дають людині подолати обмеженість своїх пізнань. На перший погляд мистецтво Агафонова — штукарі, що радісно клеять дурня, "світ кумедних диваків".

[ Читать дальше ]