Олександр Федорук , 15 января 2009

Олександр Федорук про Андрія Чебикіна

Графічне мистецтво Андрія Чебикіна є невід’ємною часткою української мистецької культури протягом останніх тридцяти з лишком років. Еволюція й щасливі злети творчості митця – закономірний акт динамізму властивих йому стильових рухів, напрямів, що яскраво і неодмінно віддзеркалюються у творчості талановитої людини, як нині модно говорити, креатора. Складні пошуки стилю, власного виражального лексикону, потрібної інтонації, форми самопосвяти у креативні піднесення знаходять вираз у сучасній графіці, що рясніє суцвіттям неповторних імен; вони є нероздільні з мистецькою практикою, є суттю бентежної творчої душі знаного далеко поза межами України художника. Різні графічні техніки, в яких він демонструє свої неординарні здібності, талант – офортні естампи, літографія, мішана комбінаторика, монотипія, малюнок пером і пензлем, тушшю, олівцем, акварель, - дають уявлення, як легко, з якою майстерністю, як сміливо Андрій Чебикін володіє кожною з них, переконуючи глядача несподіваними образними рішеннями, художньою ваговитістю творів.

[ Читать дальше ]

N/A, 15 января 2009

Маестро: творець і вчитель

Ім'я Андрія Чебикіна в Україні доволі знане — якщо не популярне. Й справедливо, бо в натурі митця поєдналися рідкісно: щедрий ліричний талант, великі організаційні здібності і безпосередня відверта вдача.
Минулого 2005 року, на грудневого Андрія у Львівському палаці мистецтв не було де голці впасти, бо тут, як писала «Львівська газета», зібралася майже вся художня та навко-лохудожня «сметанка», щоби привітати на вернісажі трьох Андріїв — Президента Академії мистецтв, ректора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрія Чебикіна, ректора Львівської Національної академії мистецтв Андрія Бокотея і репрезентанта українського мистецтва у Гданську Андрія Ментуха. На день свого патрона три Андрії відкрили у Львівському палаці мистецтв масштабну виставку. Було що оглядати, чим милуватися, від чого радіти душею, було, як на святі: «святошно — з квітами, щедрими епітетами вітань і усміхами численних друзів-побратимів по мистецькій праці».

[ Читать дальше ]