Костянтин Акінша , 13 января 2009

Костянтин Акінша про Олександра Ройтбурда

Олександр Ройтбурд, безумовно, одна з «зірок» південноукраїнської школи… Ройтбурд сьогодні прийшов до нової пластичної мови, яка поєднала колишню живописність і відстороненість, якої йому вдалося досягти, проводячи над собою численні експерименти… Художник цей, немов побоюючись, аби його не запідозрили у простоті, «страждає на сюжет», намагаючись наситити його до такого ступеню, аби кожен глядач міг скласти собі уявлення про приблизну бібліографію філософських праць, які входять до кола його читання… Це призводить до того, що картини художника починають іноді нагадувати алегоричні композиції XVII ст., і їхні назви, процес вигадування яких перетворюється у сепаратний творчий акт, звучать як піднесені епіграфи перед розділами роману «Гра в класики».

[ Читать дальше ]

Костянтин Акінша, 13 января 2009

Психоделічне вторгнення «Броненосця «Потьомкін»

У тавтологічний галюциноз Сергія Ейзенштейна
У 1925 році Максим Штраух. якому Сергій Ейзенштейн довірив збирання історичного матеріалу про події 1905-го року, необхідні для створення епічної кінострічки про першу російську революцію, показав своєму босові видання французького журналу «Ilustration» з експресивним зображенням кривавої бійні одеських революціонерів на Потьомкінських сходах.

[ Читать дальше ]

Олександр Соловйов, 13 января 2009

Ще раз до діалогу художника та критика

Якихось там четвірку-п'ятірку років тому текстуальне обрамлення живопису О. Ройтбурда. Який представлено у галереї О. Бланка, можна було би сміливо пересипати методологічними штампами, такими як «копія копій», «повторення-розрізнення», «симулякр». «гіперреалізація». так само як і іншим, апропріаційно-симуляцюніськими прийомами бодрійярівсько-дельозівського типу.

[ Читать дальше ]